Національна асоціація сексології та сексуальної медицини (НАССМ) до Дня сексолога ініціювала всеукраїнський флешмоб #СексуальністьЄднає. Ініціативу підтримує Національний інститут сексології та сексуального здоров’я, місія якого — розвивати в Україні сучасну сексологічну освіту, готувати кваліфікованих сексологів і тренерів із сексуальної та статевої грамотності, формувати професійну спільноту та утверджувати науково обґрунтоване ставлення до сексуального здоров’я.
До флешмобу долучилися українські науковці, філософи, лікарі, психологи, психотерапевти, викладачі та представники суміжних галузей. Їх об’єднує спільне розуміння: сексуальне здоров’я є невіддільною частиною фізичного і психічного благополуччя людини, якості стосунків, стійкості родини та майбутнього суспільства.
Мета флешмобу — привернути увагу до багатовимірності людської сексуальності, сприяти подоланню стигми й замовчування та створити простір для відповідальної професійної розмови. Сексуальність стосується не лише фізіології або репродукції. Вона охоплює тілесність, емоції, близькість, самоусвідомлення, цінності, згоду, відповідальність, безпеку та здатність будувати стосунки з повагою до себе й іншої людини.
Сексуальне здоров’я — складова загального благополуччя
Всесвітня організація охорони здоров’я розглядає сексуальне здоров’я значно ширше, ніж відсутність захворювань або сексуальних дисфункцій:
«Сексуальне здоров’я — це стан фізичного, емоційного, психічного й соціального благополуччя у зв’язку із сексуальністю».
ВООЗ також наголошує, що сексуальне здоров’я потребує позитивного та шанобливого ставлення до сексуальності й стосунків, можливості безпечного досвіду без примусу, дискримінації та насильства. Воно має значення протягом усього життя людини, а на нього впливають біологічні, психологічні, соціальні, культурні, економічні та правові чинники.
Саме таке цілісне розуміння лежить в основі діяльності Національного інституту сексології та сексуального здоров’я. Інститут розглядає сексологію як міждисциплінарну галузь, що поєднує знання медицини, психології, психотерапії, педагогіки, нейробіології, соціології, етики та громадського здоров’я.
Складні запити у сфері сексуальності нерідко виникають на перетині кількох дисциплін. Зміни лібідо можуть бути пов’язані як із психоемоційним станом і стосунками, так і з гормональними, неврологічними або іншими медичними чинниками. Сексуальні труднощі можуть супроводжувати травматичний досвід, депресію, тривожні розлади, хронічні захворювання, приймання певних препаратів або кризу в партнерстві. Тому допомога в цій сфері потребує не спрощених порад, а системної підготовки, професійної етики та вміння співпрацювати з фахівцями інших спеціальностей.
Сучасній Україні потрібні професійно підготовлені сексологи
Одним із ключових завдань Національного інституту сексології та сексуального здоров’я є підготовка сучасних фахівців, здатних працювати доказово, відповідально та в межах професійної компетентності.
Навчання сексолога не може обмежуватися набором технік або популярними уявленнями про стосунки. Воно має включати знання з анатомії та фізіології, психології сексуальності, психопатології, сексуальної медицини, психотерапевтичної роботи, репродуктивного здоров’я, етики, принципів згоди, запобігання насильству та маршрутизації клієнта до лікаря чи іншого профільного спеціаліста.
Не менш важливими є супервізія, аналіз клінічних випадків і належність до професійної спільноти. Саме вони допомагають фахівцеві не залишатися наодинці зі складними запитами, своєчасно бачити межі власної компетентності та зменшувати ризик професійного вигорання.
Лікарка, кандидатка медичних наук, лауреатка Премії Верховної Ради України Наталія Зданевич звертає увагу саме на цю проблему:
«Берете в терапію запити із сексології — і залишаєтеся з ними сам на сам? На стику психології та медицини легко втратити впевненість. Робота в ізоляції може призводити до діагностичних тупиків, складного контрпереносу, професійного виснаження та сумнівів щодо обраної стратегії. Вихід — інтеграція у професійну сексологічну спільноту».
Тому Інститут не лише передає знання, а й розвиває середовище професійної взаємодії між сексологами, психологами, психотерапевтами, лікарями та освітянами. Це необхідно для формування зрілої системи допомоги, у якій людина не стає об’єктом експериментів чи нав’язаних переконань, а отримує компетентний і етичний супровід.
Сексуальна грамотність — це знання про безпеку, межі та відповідальність
Окремий напрям роботи Інституту — підготовка тренерів із сексуальної та статевої грамотності. Йдеться не про пропагування певної поведінки, а про здатність професійно, коректно та відповідно до віку говорити про тіло, дорослішання, особисті межі, згоду, відповідальність, безпеку, запобігання насильству, здорові стосунки та звернення по допомогу.
ЮНЕСКО визначає комплексну сексуальну освіту як навчальний процес, що охоплює когнітивні, емоційні, фізичні та соціальні аспекти сексуальності. Її мета — надати молодим людям знання, навички, цінності та установки, необхідні для збереження здоров’я і гідності, побудови шанобливих стосунків і прийняття відповідальних рішень.
За даними ЮНЕСКО, якісна сексуальна освіта сприяє підвищенню рівня знань, відповідальнішій поведінці, кращому розумінню власного тіла та здорових стосунків. Водночас програми, побудовані лише на вимозі утримання, не демонструють належної ефективності.
Особливо важливою професійна підготовка тренерів стає в цифрову епоху. Діти, підлітки й дорослі дедалі частіше отримують інформацію про сексуальність із соціальних мереж, анонімних каналів та контенту, який може містити міфи, маніпуляції або небезпечні практики. Завдання фахівця — не залякувати й не моралізувати, а навчати критично оцінювати інформацію, розпізнавати примус, поважати межі та знати, куди звернутися по допомогу.
Філософ, громадський діяч і викладач Національного інституту сексології та сексуального здоров’я Віталій Хромець наголошує:
«Сексологічна освіта — це з’ясування того, ким є кожен і кожна з нас, адже всі ми маємо унікальні прояви своєї статевої природи. Ми вчимося багатьох речей, але майже не вчимося будувати міцні й ніжні стосунки, бути чоловіком чи жінкою, чоловіком або дружиною. Сексуальність є частиною історії кожного з нас».
Сексуальне здоров’я під час війни
Повномасштабна війна змінила всі сфери життя українців, зокрема інтимну. Постійна загроза, хронічний стрес, поранення, вимушене переміщення, втрата близьких, тривалі розлуки та невизначеність можуть позначатися на бажанні, тілесному самовідчутті, здатності довіряти, переживати близькість і будувати партнерські стосунки.
У таких умовах зміна лібідо або труднощі в інтимному житті не завжди свідчать про «поломку» людини чи стосунків. Іноді це реакція нервової системи на небезпеку, виснаження або травматичний досвід. Проте за тривалих чи болісних симптомів важливо не залишатися з проблемою наодинці, а звертатися до компетентного фахівця, який зможе оцінити психологічні, медичні та партнерські чинники.
Під час війни особливої ваги набуває травма-інформований підхід. Він передбачає повагу до меж людини, відсутність тиску, уважність до досвіду насильства, конфіденційність, добровільність і поступове відновлення відчуття безпеки. Для військових, ветеранів, людей із пораненнями, осіб, які пережили полон або сексуальне насильство, сексуальна реабілітація може бути частиною повернення до повноцінного життя.
Війна також створює додаткові виклики для доступу до медичної допомоги. ВООЗ відстежує доступність сексуальних і репродуктивних медичних послуг в Україні та бар’єри, що перешкоджають їх наданню. Моніторинг HeRAMS охоплює медичні заклади на підконтрольній Україні території й використовується для визначення нагальних потреб та планування відновлення системи охорони здоров’я.
Для Національного інституту сексології та сексуального здоров’я це означає необхідність готувати фахівців, які розуміють реалії війни, уміють працювати з травмою, не патологізують природні реакції людини та водночас здатні вчасно розпізнати стан, що потребує медичної або психотерапевтичної допомоги.
Цілісна людина — основа стійкого суспільства
Директор Національного інституту сексології та сексуального здоров’я, один із засновників НАССМ Михайло Шевченко зазначає, що сексуальність не можна зводити виключно до фізіології:
«Сексуальність — це не лише про секс. Це про здатність поєднати тіло, інстинкт, психіку, відповідальність і духовний вимір в одній людині. І саме тут я бачу політичний сенс: цілісна людина менше потребує зовнішнього вождя, доктрини чи колективної ідентичності як компенсації власної внутрішньої слабкості. Суспільство внутрішньо інтегрованих людей складніше підкорити масовій істерії, примітивній пропаганді чи агресивному культу сили».
Здатність усвідомлювати власні почуття й потреби, розпізнавати межі, поважати згоду іншої людини, будувати близькість без примусу та відповідально ставитися до наслідків своїх рішень має значення не лише для приватного життя. Це також навички зрілої взаємодії, довіри й ненасильницької комунікації.
Саме тому сексуальне здоров’я та психічне здоров’я не варто розглядати як ізольовані сфери. Вони взаємопов’язані через тілесність, емоції, самооцінку, досвід близькості, почуття безпеки та якість партнерських стосунків.
Сексологія і демографічне майбутнє України
Розмова про сексуальне та репродуктивне здоров’я відбувається на тлі глибокої демографічної кризи. За даними Міністерства юстиції, оприлюдненими в аналітиці Opendatabot, у першому півріччі 2026 року в Україні народилося 73 292 дитини, тоді як кількість зареєстрованих смертей становила 259 853. Отже, смертність більш ніж утричі перевищила народжуваність і за округленим співвідношенням наблизилася до чотириразового перевищення.
Водночас було б неправильно пояснювати демографічну кризу лише сексуальною поведінкою людей або намагатися розв’язати її закликами народжувати більше. На рішення про батьківство впливають безпека, житлові умови, економічна стабільність, стан здоров’я, доступ до медичної допомоги, підтримка родин, міграція та впевненість у майбутньому.
Роль сексологічної освіти полягає в іншому: допомагати людям зберігати здоров’я, будувати стабільні партнерства, відповідально ухвалювати репродуктивні рішення, своєчасно звертатися по допомогу та проходити шлях до батьківства без примусу й стигми.
Сексуальне й репродуктивне здоров’я не можна оцінювати лише кількістю народжених дітей. ВООЗ наголошує, що доступ до відповідних послуг охоплює контрацепцію, допомогу при безплідді, материнське здоров’я, профілактику інфекцій, захист від сексуального та гендерно зумовленого насильства й освіту щодо безпечних та здорових стосунків.
Місія Інституту: знання, професійність і відповідальність
Національний інститут сексології та сексуального здоров’я працює над тим, щоб в Україні формувалася сучасна система сексологічної освіти й допомоги. Її основою мають бути наукові дані, професійна етика, повага до гідності людини та міждисциплінарна співпраця.
Ключові напрями місії Інституту:
- підготовка сучасних сексологів, здатних компетентно працювати зі складними запитами;
- підвищення кваліфікації психологів, психотерапевтів, лікарів та інших фахівців;
- підготовка тренерів із сексуальної та статевої грамотності;
- розвиток професійної спільноти, супервізійної підтримки й міждисциплінарної взаємодії;
- поширення перевірених знань про тіло, сексуальність, згоду, безпеку та здорові стосунки;
- протидія міфам, стигматизації, сексуальному насильству й небезпечній псевдонауковій практиці;
- розвиток травма-інформованої допомоги людям, життя яких змінила війна;
- підтримка досліджень і суспільного діалогу про сексуальне здоров’я українців.
Інститут прагне, щоб людина могла говорити про сексуальне здоров’я так само відповідально й без сорому, як про будь-яку іншу складову здоров’я, а фахівці, до яких вона звертається, мали достатні знання, практичну підготовку та чіткі професійні межі.
Як долучитися до флешмобу #СексуальністьЄднає
Щоб підтримати ініціативу, учасники можуть опублікувати в соціальних мережах власну професійну або особисту відповідь на запитання:
Що для мене означає сексуальність і чому сексуальне здоров’я важливе для стійкості людини та суспільства?
У дописі можна розповісти:
- чому сексологічна освіта потрібна сучасній Україні;
- які міфи про сексуальність досі шкодять людям;
- чому під час війни не можна ігнорувати тілесність, близькість і репродуктивне здоров’я;
- як знання про згоду, межі та відповідальність допомагають запобігати насильству;
- чому фахівцям потрібні якісна підготовка, супервізія та професійна спільнота.
До публікації варто додати хештеги:
#СексуальністьЄднає #ДеньСексолога #СексуальнеЗдоровя #СексологіяВУкраїні #СексуальнаГрамотність #НАССМ #НаціональнийІнститутСексології
Флешмоб #СексуальністьЄднає — це запрошення до відкритої, зрілої та професійної розмови. Адже суспільство, яке вміє говорити про сексуальність без сорому, насильства й псевдонауки, краще захищає здоров’я, гідність і свободу своїх громадян.
Сексуальність є частиною людської цілісності. Освіта перетворює замовчування на знання, страх — на відповідальність, а вразливість — на ресурс відновлення.
