Сім’я – це суспільство в мініатюрі, від цілісності якого залежить безпека всього великого людського суспільства.
Фелікс Адлер
Аналізується проблема сімейних цінностей в умовах трансформаційних змін суспільства. Дана проблематика наразі є досить актуальною, бо безперечно, саме сімейні цінності є тим важливим комплексом понять, відношень, почуттів та мисленєвих сентенцій, які надають людині інтуїтивний або усвідомлений стимул діяти в цілях досягнення, збереження або відновлення тих благ та схем взаємодії, які передбачені даними цінностями та культурним кодом особистості.
Сучасний світ дійшов усвідомлення необхідності повернення до спільнот (громад) на новому етапі розуміння спільноти як обов’язкового елементу психологічного благополуччя людини. Тенденція ця вимальовується дуже виразно не тільки у психології спільнот, а й у клінічні, соціальній, організаційній психології. Повернувшись до думки, що життя складається не лише з праці та індивідуальних досягнень, або особистих проблем все більшого звучання набуває тема благополуччя цілісного життя людини. Рівень задоволеності власним життям показує, що фактор реальних благ є лише однією із складових відчуття благополуччя Особливе значення має структурованість оточення і ті традиції, що існують у спільноті, в яку вбудоване буденне життя людини.
Криза сім’ї, про яку багато говорять останнім часом, на нашу думку пов’язана не тільки з проблемами внутрішньосімейними (подружні, батьківські стосунки), але і зі змінами в оточенні у якому існує сім’я.
Трансформація в системі сімейних цінностей появилася внаслідок змін у всіх сферах суспільства, що викликало багато запитань: які цінності є абсолютними, а які відносними; які декларуються, а які по-справжньому інтеріоризовані? Чи має місце у молоді уявлення про сімейні цінності [1]?
У наш час суспільство диктує певний спосіб життя, особливі стереотипи поведінки. І як би хотілося сьогодні бачити побільше людей зі стійкою духовно-моральної культурою та стійкими сімейними цінностями. Однією з головних умов виховання таких людей є середовище, в якому вони формуються і розвиваються. Мається на увазі здорова сім’я, де людина з’являється на світ, виховується, засвоює цінності і природно стає особистістю [4].
Усвідомлюючи значущість сім’ї як соціального інституту життєдіяльності людини, системи цінностей її творення, функціонування і розвитку, виявляємо сьогодні стурбованість рівнем готовності молодого покоління до майбутнього сімейного життя на основі традиційних для України сімейних цінностей, родинних традицій і звичаїв, подружніх і батьківсько-дитячих взаємин
Психологічна ситуація в Україні під кутом зору розвитку шлюбних стосунків на цей час досить складна. На сцені індивідуальної свідомості зіткнулися дуже сильні архаїчні уявлення про уклад сім’ї і новітні тенденції суспільного розвитку, котрі нашому співвітчизнику дуже важко не тільки прийняти, а й усвідомити.
Сьогодні ми спостерігаємо знецінення шлюбних стосунків, родинні зв’язки можна швидше назвати економічними ніж сімейними. Сімейні відносини та сімейна життєдіяльність тісно вплетені в соціально-економічну реальність, а стан інституту сім’ї є одним із найважливіших індикаторів соціальної стабільності й благополуччя [5].
Індивідуальні проблеми були б не такими болючими, якби в суспільстві формувалися більш конкретні настанови щодо шлюбу.
Проблемність шлюбно-родинних зв’язків, як вважають психологи, значною мірою криється у вічному протистоянні чоловічого і жіночого начал. Цивілізація змінила обличчя цих суперечностей і там, де вирішувалися питання сили-слабкості, постали проблеми соціальної і психологічної рівності, проблеми сімейних цінностей.
Девальвація сімейних цінностей, як стверджують вчені і переконує дійсність, − це наслідки не лише матеріального збіднення великої кількості людей, але й знецінення духовно-моральних принципів, втрата сенсу існування, віри в майбутнє [4].
Однією з причин кризи в духовно-етичній сфері сучасного суспільства є руйнування традиційних засад сім’ї. Кризові явища в житті сім’ї багатоманітні. Зруйновані етичні уявлення про шлюб і сім’ю, де подружні відносини в сучасному світі перестали бути виразом жертовної любові і духовної єдності. Майже повністю втратилося уявлення про необхідність довічної вірності подружжя і нерозривності шлюбу. Пошкоджені засади сім’ї, де фактично повністю зруйнована ієрархія сімейних взаємостосунків, втрачено традиційний устрій сімейного життя, традиційне сприйняття батьківства і дитинства, розуміння сімейного виховання як добровільної «самопожертви», жертовної батьківської любові, праці і зусиль направлених на встановлення духовної спільноти з дітьми.
Культ життєвого успіху, матеріального благополуччя, професійного і суспільного зростання призвів до катастрофічного падіння соціального престижу материнства і батьківства. Серйозні прогалини в моральному і статевому вихованні молоді стали причиною того, що демократичні принципи поширилися і на сферу інтимних відносин, тлумачення поняття “свобода” стало ототожнюватися з безладним аморальним задоволенням своїх сексуальних потреб. Загалом, ці тенденції не сприяють розвитку феліцитологічної функції (функції «щастя») української родини [3].
Саме реалії кризових явищ в духовно-етичній сфері життя сучасної сім’ї як причини девальвації сімейних цінностей ведуть за собою ряд наслідків, які впливають на стан і благополуччя сучасної сім’ї.
Формування сімейних цінностей це важлива необхідність, що визначається змістом виховання в сім’ї. Сім’я формує фізично і психічно здорову, моральну, інтелектуально розвинену особистість. Складовими компонентами змісту сімейного виховання є відомі напрямки – фізичне, моральне, інтелектуальне, естетичне, трудове виховання. Вони доповнюються патріотичним, економічним, екологічним, політичним, статевим вихованням [2].
Жодна нація, жодна культурна спільність не зуміла обійтися без сім’ї, що грає важливу роль в зміцненні здоров’я і виховання, забезпечення економічного і соціального процесу суспільства, в поліпшенні демографічних процесів.
Нестабільність шлюбно-сімейних відносин, з якими зіткнувся український народ, мають складний та динамічний характер. Ситуація, що склалася, потребує негайної переоцінки та укріплення позицій в соціально-економічній, демографічній, національній та духовній сферах нашої держави.
Висновок. На сучасному етапі, коли інститут сім’ї зазнає серйозних змін, важливо розглянути сім’ю як цінність, вироблену людством, усвідомити реальну досяжність цієї цінності сьогодні і передбачити її розвиток в перспективі.
Список джерел:
- Ильиных С. А. Семейные ценности молодежи: традиции и трансформации / С. А. Ильиных // Вестник Томского государственного университета. Философия. Социология. Политология. Выпуск № 4. – 2012. – Вып. 1 (20). – С. 110–115.
- Літвінова О. В. Проблема збереження сімейних цінностей в умовах трансформаційних змін / О. В. Літвінова // Теоретичні і практичні проблеми психології. – 2013. – № 2 (31). – С. 151–158.
- Лютак О.З., Федик О.В. Щастя як соціально-психологічний феномен. Збірник наукових праць : психологія. – Івано-Франківськ : Вид-во ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2019. Вип. 24. С.68-76
- Мамбетова А.А. Проблематика збереження сімейних цінностей, як основи культури сучасного суспільства. Дитина у тривожному середовищі: розвивальні та відновлювальні практики: Збірник тез (31 травня – 1 червня 2019 року, Київ) / за ред. О. В. Чуйко. – Київ: КНУ імені Тараса Шевченка, 2019. – 104 с.
- Шнейдер Л. Б. Основи сімейної психології : посібник для ВНЗ. – Вид. 2-ге / Л. Б. Шнейдер. − М. : Ділова книга, 2006. – 768 с.
Автор: Оксана Федик – кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та клінічної психології ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»